Сьонен, сейнен, сьодзьо та дзьосей: що це таке і чим відрізняються демографії манги
Сьонен, сейнен, сьодзьо та дзьосей: що це таке і чим відрізняються демографії манги
Сьонен, сейнен, сьодзьо та дзьосей — це не жанри, а демографії манги: так японські видавці позначають, для якої аудиторії виходить журнал, де друкується тайтл. Сьонен (少年) роблять для хлопців-підлітків, сейнен (青年) — для дорослих чоловіків, сьодзьо (少女) — для дівчат-підлітків, дзьосей (女性) — для дорослих жінок. Відрізняються вони не «кількістю бійок» чи «романтики», а журналом, віком цільового читача та тим, про що і як розповідають історії. Читати при цьому можна що завгодно і кому завгодно.
Привіт, це Пульсар-тян! Зізнаюся одразу: у тринадцять років я була певна, що «Берсерк» — це сьонен, бо там здоровенний меч і купа бійок, а «Сейлор Мун» — «мультик для малечі». Обидві думки виявилися повз. Відтоді я обожнюю це питання, бо після нього на мангу починаєш дивитися зовсім інакше. Розберімося без занудства, але з прикладами, які реально можна взяти й почитати.
Чотири демографії манги однією таблицею
Демографія | Японською | Для кого | Типові журнали | Приклади |
|---|---|---|---|---|
Сьонен | 少年, «хлопчик» | хлопці-підлітки | Weekly Shonen Jump, Weekly Shonen Magazine, Weekly Shonen Sunday, Monthly Shonen Gangan | «Проводжальниця Фрірен», «Синя тюрма», «Форма голосу», «Сталевий алхімік» |
Сейнен | 青年, «юнак, молодий чоловік» | дорослі чоловіки, приблизно від 18 років | Young Animal, Big Comic Original, Morning, Afternoon, Harta | «Берсерк», «Монстр», «Ательє чаклунських капелюхів», «Підземелля смакоти» |
Сьодзьо | 少女, «дівчинка» | дівчата-підлітки | Nakayoshi, Ribon, Bessatsu Margaret, Hana to Yume, Dessert, Cookie | «Сейлор Мун», «Кохання на кінчиках пальців», «Бананова риба», «Нана» |
Дзьосей | 女性, «жінка» | дорослі жінки | Kiss, Be Love, You, Chorus | «Нодаме Кантабіле», «Тіхаяфуру», «Так складно кохати отаку» |
Є ще п'ята, дитяча демографія — кодомо (子供, «дитина»), це манга для молодших школярів на кшталт журналу CoroCoro Comic. Але у фанатських суперечках вона майже не спливає, тож далі я зосереджуся на великій четвірці.
Головне правило: демографію визначає журнал, а не сюжет
Ось що ламає мозок новачкам. У Японії манга спершу виходить розділами в журналі, і кожен журнал має свою аудиторію. Тайтл отримує демографію від журналу, де його друкують. Не від кількості крові, не від того, хто головний герой, і не від наявності любовної лінії.
Звідси смішні (і чудові) ситуації:
«Бананова риба» з мафією, наркотиками та дуже жорсткими сценами — це сьодзьо, бо виходила в сьодзьо-журналі Bessatsu Shojo Comic;
«Форма голосу» з важкою темою цькування та спроби самогубства — сьонен із Weekly Shonen Magazine;
«Підземелля смакоти», затишна історія про готування монстрів, — сейнен із журналу Harta;
«Сага про Вінланд» починалася в сьонен-журналі Weekly Shonen Magazine, а потім переїхала до сейнен-журналу Afternoon і там залишилася.
Тож якщо хтось каже «це надто жорстоко для сьонену» чи «надто мило для сейнену», можна сміливо всміхатися. Демографія — це про обкладинку журналу, а не про зміст.
Сьонен: дружба, зростання і «я стану сильнішим»
Сьонен — найгучніша демографія. Головний читач — хлопець років 12–18, і історії зазвичай будуються навколо зростання героя: тренування, суперники, команда, цілі, які весь час відсуваються трохи далі. Звідси вічна «сила дружби» й турнірні арки, з яких усі сміються і які всі обожнюють.
Але сьонен давно вже не лише про бійки. «Проводжальниця Фрірен» виходить у Weekly Shonen Sunday, і це тиха, медитативна історія про час і пам'ять. Я плакала над нею в автобусі, серйозно. Українською її можна читати з першого тому «Проводжальниці Фрірен», а якщо хочеться побачити, який вигляд має японський оригінал із написом Shonen Sunday Comics на корінці, є японський перший том.
Ще класні сьонен-тайтли українською:
«Синя тюрма» (Weekly Shonen Magazine) — футбол, его та чистий адреналін;
«Форма голосу» (Weekly Shonen Magazine) — драма про провину та прощення;
«Токійські месники» (Weekly Shonen Magazine) — банди, подорожі в часі та Майкі;
Gachiakuta (Weekly Shonen Magazine) — графіті-стиль і світ сміття;
«Сталевий алхімік» (Monthly Shonen Gangan) — для мене еталон сьонену з ідеальною кінцівкою.
І окремо про «Сім смертних гріхів»: це теж сьонен із Weekly Shonen Magazine. У Pulsar є «Сім смертних гріхів», том 1 російською мовою, а також японський перший том. Порядок аніме цієї франшизи я розписувала в статті «Сім смертних гріхів»: усі аніме по порядку. Для поціновувачів похмурого фентезі англійською є Claymore Vol. 1, сьонен із Monthly Shonen Jump, який потім переїхав до Jump SQ.
Сейнен: дорослі теми й дорослі питання
Сейнен виходить у журналах для чоловіків старшого віку, приблизно від 18 років, і це відчувається не за «жорстокістю», а за поглядом на світ. Герої часто вже дорослі, у них робота, борги, сумніви, а мораль не ділиться на чорне й біле. Сюжет може спокійно текти повільно, а фінал не зобов'язаний бути щасливим.
Мій шлях у сейнен почався з «Берсерка». Він виходить у журналі Young Animal, і після нього складно читати щось «легше». Якщо хочеться правильно увійти в історію Гатса й Гриффіта, у мене є гайд «Берсерк»: з чого почати мангу українською.
Ще сейнен, який є українською:
«Монстр» (Big Comic Original) — психологічний трилер, після якого боїшся ввічливих людей;
«Ательє чаклунських капелюхів» (Morning two) — так, це сейнен, хоча має вигляд казки;
«Підземелля смакоти» (Harta) — підземелля, монстри й рецепти, про другий сезон аніме я писала в статті про «Підземелля смакоти»;
«Зроблено в Безодні» (Web Comic Gamma) — мила рисовка й дуже недитячі речі;
«Літо, коли помер Хікару» (Young Ace UP) — горор і дивна, тривожна близькість двох хлопців.
Сьодзьо: почуття великим планом
Сьодзьо роблять для дівчат-підлітків, і головне тут — внутрішній світ героїні. Великі очі, квіти на тлі, великі плани облич, паузи, у яких персонаж думає більше, ніж говорить. Сюжети часто про перше кохання, дружбу, дорослішання, але не лише: у сьодзьо є і фентезі, і спорт, і детективи, і навіть мафіозний нуар.
Найтепліша для мене сьодзьо-історія зараз — «Кохання на кінчиках пальців». Вона виходить у журналі Dessert від Kodansha й розповідає про глуху студентку Юкі та її почуття до Іцуомі. Спокійна, світла й дуже дбайлива манга, до того ж українською.
Інші приклади сьодзьо на сайті:
Sailor Moon Vol. 1 англійською — легенда з журналу Nakayoshi, яка задала канони командних дівчат-чарівниць. Про всіх воїтельок і порядок перегляду є стаття «Сейлор Мун» для новачків;
«Бананова риба», том 1 російською мовою — сьодзьо, яке ламає всі стереотипи про сьодзьо;
«Нана», том 1 російською мовою — виходила в сьодзьо-журналі Cookie, хоча за настроєм багато хто вважає її майже дзьосеєм. Про фінал і продовження я писала в статті «Нана»: про що аніме і чим закінчилася манга.
Дзьосей: коли героїні не 15, а 27
Дзьосей — найнедооціненіша демографія, і мені за неї образливо. Це манга для дорослих жінок: героїні працюють, винаймають квартири, розбираються з кар'єрою, родиною та стосунками без шкільних декорацій. Романтика тут чесніша, гумор сухіший, а проблеми ближчі до життя. Класика — «Нодаме Кантабіле» з журналу Kiss і «Тіхаяфуру» з Be Love.
Якщо хочеться почати з чогось легкого, беріть «Так складно кохати отаку» українською. Ця ромком-манга про офісних працівників-гіків виходила у вебжурналі comic POOL від Ichijinsha та pixiv, особливо улюблена жінками за двадцять, і її зазвичай відносять до дзьосею. Я сміялася вголос у кожному розділі, де Нарумі та Хіротака сперечаються про свої фандоми.
Яой, юрі та ісекай — це теж демографії?
Ні, і це друга найчастіша плутанина після «Берсерка». Яой, юрі, ісекай, романтика, горор — це жанри й теми, вони живуть поверх демографій. Яой історично найближчий до жіночої аудиторії, юрі трапляється і в сьодзьо, і в сейнені, а ісекай зустрічається в найрізноманітніших демографіях. Детальніше в мене є окремі розбори:
що таке яой і BL та чим вони відрізняються від сьонен-ай (так, «сьонен-ай» звучить схоже на «сьонен», але це зовсім інше);
А якщо ви плутаєтеся не лише в демографіях, а й у словах на кшталт «вайфу», «тян» чи «каваї», тримайте словничок аніме-сленгу простими словами.
Як за хвилину дізнатися демографію будь-якої манги
Подивіться на японський лейбл. На корінці японських томів часто прямо написано журнал або серію: «Shonen Sunday Comics», «Weekly Shonen Magazine Comics», «KC Dessert». Це одразу підказка.
Знайдіть журнал публікації. У японській Вікіпедії та в базах на кшталт MyAnimeList для кожного тайтла вказано журнал. Назва журналу зазвичай видає аудиторію: Shonen — сьонен, Young або Big Comic — сейнен, Margaret чи Nakayoshi — сьодзьо.
Пам'ятайте про переїзди. Тайтл може переїхати до іншого журналу, як «Сага про Вінланд». Тоді в різних джерелах його можуть назвати по-різному.
Не визначайте за обкладинкою. Мила рисовка не означає сьодзьо, а кров не означає сейнен. Привіт «Зроблено в Безодні» та «Банановій рибі».
Хто хоче ще глибше й із розбором піджанрів, зазирніть у мій великий гід всесвітом манги від сьонену до дзьосею, у статтю про жанри та різновиди манги та в огляд які українські видавництва що випускають.
З чого почати, якщо хочеться спробувати всі чотири
Мій особистий «стартовий набір», щоб відчути різницю на собі:
Сьонен: «Фрірен» — бо ламає стереотип про сьонен як про суцільні бійки.
Сейнен: «Ательє чаклунських капелюхів» — м'який вхід, неймовірно гарна графіка, а дорослі теми підкрадаються поступово.
Сьодзьо: «Кохання на кінчиках пальців» — ідеальний приклад того, як сьодзьо показує почуття.
Дзьосей: «Так складно кохати отаку» — смішно, впізнавано й дуже по-дорослому про стосунки.
Прочитайте по першому тому кожної, і ви самі відчуєте, як змінюються темп, гумор і погляд на героїв. У мене після такого експерименту полиця назавжди перестала ділитися на «для хлопців» і «для дівчат».
Часті запитання
«Берсерк» — це сьонен чи сейнен?
Сейнен. «Берсерк» виходить у журналі Young Animal видавництва Hakusensha, який розрахований на дорослих чоловіків.
«Фрірен» — сьонен?
Так. «Проводжальниця Фрірен» публікується в Weekly Shonen Sunday, тому формально це сьонен, хоч і дуже спокійний.
Що таке дзьосей простими словами?
Це манга для дорослих жінок, зазвичай про роботу, стосунки та життя після школи. Приклади: «Нодаме Кантабіле», «Тіхаяфуру», «Так складно кохати отаку».
Чим сьонен відрізняється від сейнену?
Віком цільового читача та журналом. Сьонен розрахований на підлітків і частіше будується навколо зростання героя, сейнен — на дорослих і частіше говорить про моральну неоднозначність, роботу й наслідки.
Чи можна хлопцям читати сьодзьо, а дівчатам сейнен?
Звісно. Демографія — це орієнтир для журналу й маркетингу, а не заборона. «Сейлор Мун» обожнюють і хлопці, а «Берсерка» із задоволенням читають дівчата.
Сьонен-ай — це різновид сьонену?
Ні. Сьонен-ай — стара назва романтичних історій про хлопців, ближча до BL. До демографії сьонен вона стосунку не має.
«Сім смертних гріхів» — яка демографія?
Сьонен: манга виходила в Weekly Shonen Magazine видавництва Kodansha.
Ось і все! Тепер, коли хтось назве «Бананову рибу» сейненом, ви знаєте, що робити. Напишіть, яка демографія у вашої улюбленої манги. Мені справді цікаво, скільки тут таємних фанатів дзьосею.